Головна Головна
Символіка Символіка
Історія Історія
img Музей
Карта району Карта району
Карта Олександрівки Карта Олександрівки
img Розклад руху поїздів
img Розклад руху автобусів
Школа №1  Школа №1
Школа №3  Школа №3
Бібліотека для дорослих Бібліотека для дорослих
Бібліотека для дітей Бібліотека для дітей
Дошка оголошень Дошка оголошень
Дошка пошани Дошка пошани
Статті  Статті
img Юзербари
img Форуми
img Радіо (нове|beta)
img Фотоальбом
img Блоги
Нові повідомлення Учасники Правила форума Пошук RSS Юзербари
Сторінка 2 з 3«123»
Форум Олександрівки Кіровоградської області » Технічний розділ » Архів форуму » Махонёмся стишком?
Махонёмся стишком?
ящерка
Оратор
Повідомлень: 103
Репутація: 4
Нагороди: 0

Повідомлення # 26 | 12:52
Вот то, что я писала про любовь в 10 классе:

Я відчуваю тільки спрагу,
Пекучу спрагу до кохання.
О доле! Дай мені відвагу
Свої звершити сподівання!
До щастя крізь життя пустелю
Іду, згораючи від сонця,
Й хитаюсь, начебто від хмелю,
Вогонь в очах, душі віконцях.
І вже не маю більше сили,
Бо спрага мучить тіло й душу.
Де ж ти, оазо, серцю мила?
Дійти до тебе все ж я мушу.
Втамують спрагу до кохання
Джерела чисті, наче сльози,
Й пустелі я вклонюсь в останнє,
Бо з неба линуть щастя грози.
Й піски розквітнуть ті садами...
- Кохання, де ти? - Поміж вами!..
..........................................................

Ідуть дощі... Пливуть осінні дні...
Та знову бачу я твоє обличчя,
І очі, наче сльози ті, ясні...
Знов сум мене у спогади покличе...
Кохала серцем всім тебе колись,
Тоді була ще вільна, наче вітер,
Та мрії про кохання не збулись -
В очах у мене пристрасть не помітив.
Минають дні. Я бачу знов тебе,
І знову щось у серці обірвалось.
Можливо, це ніколи не мине -
Навіки в серці почуття зостались.
Ідуть дощі... Пливуть осінні дні...
Кохання в вічності лежить на дні!
..............................................................

Тебя вновь вижу, как во сне я,
И снова трепетно стучит
Мое сердечко, вновь болит.
Язык со ртом как будто склеен.
Волненья в чувствах, бури в мыслях,
Тоска с хандрою на душе.
И забываюсь я уже,
В пространстве взгляд опять зависнет.
Не знаю, что сказать и сделать,
Не знаю я, чего хочу,
А лишь по- глупому молчу
И вновь веду себя, как нелюдь.
И снова в мыслях я теряюсь,
Тебя пытаюсь разгадать,
Душа моя болит опять,
Опять раз в сотый ошибаюсь,
И думать, думать снова буду
И днем, и ночью напролет.
Тоска меня к себе зовет,
Опять о всем вокруг забуду.
И вновь не так все получилось.
Забыта радость и покой,
И смех, какой – то не такой,
Всё так не просто – я влюбилась…

Добавлено (04.03.2008, 13:52)
---------------------------------------------
а это написано сравнительно недавно:

На крыше с Ангелом сидя,
Мечтать не больно и не сложно.
Крылом обнимет осторожно
Невидимым, тебя любя.
Пройтись по краю так легко –
Он охраняет незаметно,
Слезу смахнет, подобно ветру,
Своею теплою рукой.
Ты, отрешенный от людей,
Сидишь меж небом и землею.
И Ангел здесь один с тобою.
Он только твой, хоть и ничей...
Ты смотришь молча в никуда
И облака по небу мчатся,
Здесь можно в мыслях потеряться.
Вон видишь – первая звезда...
Взойдет унылая луна.
Ты все сидишь, уже замерзла,
Тебя ведь не согреют звезды.
Сегодня вовсе не до сна...
Твое сознанье высоко
И с миром вы сейчас едины.
Ты улыбнешься без причины,
Пусть это будет нелегко...
Но Ангел все поймет без слов,
Всю боль в глазах твоих увидит,
Своим молчаньем не обидит.
Он жизнь тебе вернуть готов.
Но вдруг ты снова вспомнишь все –
И сердце больно запылает,
Глаза вновь слезно засияют,
И эхо крик твой унесет!..
Но Ангел здесь, сидит с тобой,
Он рядом – посмотри направо!
Тепло от этой мысли стало.
И вбок качнешь ты головой...

...но рядом пусто, ты одна,
Бегут по скулам молча слезы.
Уже вниз спрыгнуть слишком поздно...
Ты плачешь – значит вновь жива!..

[/l]

Гугля
Моцк :)
Повідомлень: 279
Репутація: 12
Нагороди: 2

Повідомлення # 27 | 20:59
ящерка,
Про Ангела стих - ПРОСТО супер, нет слов... Когда читала, мурашки по коже... Редкий талант...
ящерка
Оратор
Повідомлень: 103
Репутація: 4
Нагороди: 0

Повідомлення # 28 | 17:23
Гугля, happy happy вельми дякую smile
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 29 | 21:32
В день свята хочеться привітати всіх нашим мам, вони в нас найкращі та наймиліші, а своїй сказати ось такі слова:
Дорога матусю,
Ніжна, моя мила !
Дякую тобі !
Ти мене зростила
Навчила читати,
Добре рахувати.
В школі разом вчилися,
Майже не сварилися.
Зараз я далеко.
Завжди зустрічаєш.
Другий раз ночами
Знов переживаєш.
В день цей весняний
Прийми привітання,
Маленьке від мене.
Ось таке зізнання:
“Я тебе люблю,
Це всім говорю.
Ти така одна,
Ти лише моя.”
Зараз ти читаєш
Рядочки оці -
Ще й досі не віриш
Очам своїм.
Я ж ще побажаю
Радості, тепла,
Міцного здоров’я
Солодкого сна.
Нехай відлітають
Горе та біда,
А в серці кохання
Ще не згасає.

Єдина й неповторна
Minerva
Гігант думки
Повідомлень: 886
Репутація: 10
Нагороди: 14

Повідомлення # 30 | 12:11
СМЫСЛ СУЩЕСТВОВАНЬЯ(вірш на задану тему)
вонзается в ствол топор-беспредельник
падает дерево, прощаясь с душой
вот новый день, а пень, как отшельник
все кольца считает на ране сырой
точно так друг друга и мы убиваем
чью-то судьбу пытаясь сломать
чужую жизнь как хотим изменяем
в то время свою не в силах понять
для нас лишь тогда жизнь интересна
когда интриги и сплетни правят толпой
теряется смысл тут, ведь все так безчестно-
ты осуждаешь кого-то, восхищаясь собой
так в чем же сенс существованья?
зачем родились мы и правим мирами?
наверное в том, чтоб жить без желанья
идти по дороге чужими следами..
я вижу свой смысл в тунеле глубоком
который ночная звезда освещает
я стану брести по тропе той широкой
по которой лишь мне судьба предвещает

Добавлено (18.03.2008, 13:11)
---------------------------------------------
Где ее нет(философия)
она там, где ее нет..
там, где тьма
и там, где свет..
там, где жизнь
и там, где смерть
на весах -
посередине
стоит она
как на вершине
где есть добро
и где есть зло.
но нет там правды
есть там ложь
и страху нет
а только дрожь
справа на весах
летает ангел в небесах
там счастье и любовь
слева - ненависть и боль
одиночество и пустота
пламя черного огня
..но где она?
сама не знает..
скорее там, где все бывает
по центру весов
против всех богов.
ни шагу влево
ни направо
ни на конец
ни на начало
ни вперед
и ни назад
будто в Рай
а будто в Ад
..на весах погаснул свет..
она там,
..где ее нет..


я женщина творческая - хочу творю, хочу вытворяю!
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 31 | 17:16
Minerva, В тебе дуже класні віршики!!!! biggrin biggrin biggrin

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
ксюха
Профі
Повідомлень: 399
Репутація: 9
Нагороди: 2

Повідомлення # 32 | 11:45
вот решила кинуть свои..не судите строго..это первые пмои стихи..

ВСЕ ЗРЯ...

Конец еще одного дня,
И думаешь, он прожит зря!
Один твой день, вся жизнь твоя,
Все зря..

И льются слезы по щеке,
Всю душу промывают мне..
Ты думаешь о смерти…?
Да ..но понимаешь, жизнь – игра!
Все зря..

Жизнь – как струна, натянута на грифе,
Аккорд любви звучит, и слышишь в тишине,
Гитара плачет.. в ней есть чувства?
Нет ..это крик в твоей душе!!
Все зря..

Писать стихи не просто..
Но есть чувства, которые льются изнутри..
Ты хочешь писать о солнце..
Но пишешь о любви..
Все зря…

Вот еще один..есть еще но они более писимистические..мож потом выложу , если кому то понравится... wink
Сидеть в темноте, в одиночестве,
И плакать, и думать о том,
Зачем тебе жить в этом мире, в жестокости?
Зачем….

Сидишь в темноте, в одиночестве,
Луч света режет глаза.
Грустная мелодия музыки,
Но слушаешь ее до конца!

И призрака видишь в окошечке,
И смотришь ему ты в глаза,
Ты смотришь на вену й текущую
Кровь без конца!

Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 33 | 18:27
Ось знайшла про колобка....
КОЛОБОК
Десь була одна сімейка.
І жила вона дружненько:
Дід і баба, і Дружок,
І маленький Колобок.
Як з’явився КОЛОБОК,
Захотілось їм синочка,
Та незвичного якогось,
Замісила баба тісто,
Та мерщій на сковорідку.
Так чудово замісила,
Та ще й сіллю притрусила.
Так з’явився КОЛОБОК.
Всі вони його плекали,
Годували та співали,
На морозиво давали.
Як досяг він повноліття,
Йому стало сумно жити -
Покотився КОЛОБОК
Пошукать собі пригод,
Бо від суму і нудьги
Засвербіли всі боки,
Тут летіла білобока
Всім відома як СОРОКА.
Вгледівши оцю картину,
Роздзвеніла всім новину -
Заєць миттю прискакав,
Посмішки всім роздавав,
Подивився на пеньок –
Ба, сидить там КОЛОБОК!
І пішли вони на пиво -
З’їсти сушеної риби.
Довго там вони гуляли,
Все бокали наповняли,
Треба було закусити -
Захотів він його з’їсти.
Лише рота той відкрив -
КОЛОБОК від нього плиг!
Наш маленький КОЛОБОК
Поскакав аж за бугрок,
Вовчик – братик біг по полю,
Бачить: щось воно знайоме.
Та це ж наший КОЛОБОК
Із чудовим він смаком.
Говорили про футбол,
Про отой забитий гол
І на Мундіаль
Пішли у двох.
Захотілось вовку їсти,
Не було йому де сісти,
Очі швидко заблистіли,
В когось ноги затремтіли.
Бачить наший КОЛОБОК,
Вовк йому вже не дружок -
Треба звідси знов тікать,
Знов скакати по горбах.
Покотився КОЛОБОК
Там, де БІРКИ, за ставок.
Вийшов МИШКА із барлоги,
Подивився на погоду
І згадав про пиріжка
Пригадав він вишні смак
І подумав:”О, це знак!
Смачний буде КОЛОБОК
З вишнями та ще й медком''.
КОЛОБОК усе пойняв
І помчався по лісам.
Біг, котився, веселився
І наткнувся на ЛИСИЦЮ
А вона його зустріла
І до себе запросила:
Теренділа про байки,
Про веселі літні дні
І про дружбу, і буття,
І проблему забуття -
От цим самим спокусила,
А потім взяла і з’їла.
Тож шановні колобки,
Не ведіться на байки,
Не жалійте тих лисиць,
А тікайте геть від них.
Посміхніться, обійміть,
А потім - чим далі в ліс.
От і казочка уся,
Про малого КОЛОБКА.
Хтось тут дещо зрозуміє,
Як на цьому світі жити:
Коли друзів обирати,
Треба ж цим не прогадати!

Добавлено (13.04.2008, 19:27)
---------------------------------------------
Всім дорогим вчителям присвячується
Шановний вчителю,
“Спасибі” кажу тобі
За те зерно,
Яке ти сіяв тут щоднини
У наші юні голови.
З тобою мандрували по країнах,
Держави вчили по картах,
З героями ми ж кохали,
Читаючи ці твори по ночах.
Царицю всіх наук любили,
А математика любила нас.
Години класні ти проводив,
Батьків щоразу собирав,
Ви щось там довго говорили,
Та ти ж виховував нас,
Ти прокладав дорогу
Нам у зрілість.
Шляхи ми обирали у життя
З професій тисяч,
Ми себе шукали,
Проносячи знання увесь цей час.
І зараз всі роз’їхались далеко,
Залишилися вдома -
Школа та урок,
Проте у серці буде панувати
Вчителя повчальний крок.



Повідомлення відредагував Ystina - Неділя, 13.04.2008, 18:27

Єдина й неповторна
grantand
Гуру
Повідомлень: 1815
Репутація: 24
Нагороди: 22

Повідомлення # 34 | 18:56
Ystina, что-то рифма хромает в обеих стихах )) А кто их эти стихи писал?



Важно: Награды, подарки и репутация

Немного о безопасности на форуме

Кто людям помогает, тот тратит время зря. Хорошими делами прославиться нельзя.
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 35 | 19:13
Та я ж колись, в молодості...

Єдина й неповторна
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 36 | 20:10
Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, хай за душой нема ні гроша нікому з нас не зробиться кепсько- бо в кожного з нас українська душа!!!

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 37 | 20:16
Boriska, юный талант, розвивайся, насмешил!!! biggrin

Єдина й неповторна
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 38 | 20:43
Спасибки! Хотел как лутше, а вышло лутше чем я хотел.:-D

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
ксюха
Профі
Повідомлень: 399
Репутація: 9
Нагороди: 2

Повідомлення # 39 | 20:45
Boriska, ты еще и поэт?? ))) вот..вастоящий патриот))
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 40 | 08:04
Да, спасибі за те що вам сподобалось колись кину щось прикольне.

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 41 | 08:05
Boriska, будем ждать!!!!!!

Єдина й неповторна
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 42 | 08:25
Ждіть і я обов'язково щось створю

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
ксюха
Профі
Повідомлень: 399
Репутація: 9
Нагороди: 2

Повідомлення # 43 | 18:04
Boriska, может тебе как то вдохновение подкинуть?? )) biggrin
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 44 | 22:07
Не потрібно я сам напишу вам щось красиве і неповторне. Прям зараз сяду і буду писати.

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 45 | 07:10
І ...знову Колобок, який до речі, друкується в нашій шкільній газеті..
Десь була одна сімейка.
Дуже мила і дружненька:
Дід і баба, і Дружок,
І маленький Колобок.
А отак все закрутилось:
Діду сина захотілось ,
Та незвичного такого,
Дуже круглого і малого
Замісила баба тісто,
Не для того, щоб поїсти,
Так чудово замісила,
Та ще й сіллю притрусила.
Випікала у печі-
Аж не спала у ночі!
Так з’явився КОЛОБОК,
Круглий печений синок.
Всі вони його плекали,
Годували та співали,
На морозиво давали,
І за вуха не тягали.
Як досяг він повноліття,
Сумно стало жить на світі.
Покотився КОЛОБОЧОК
По пригоди за горбочок,
Бо від суму і безділля
Усі боки засвербіли.
Тут летіла білобока
Всім відома ,як СОРОКА.
Вгледівши оцю картину,
Роздзвеніла всім новину -
Заєць миттю прискакав,
Ледь від поспіху не впав,
Подивився на пеньок –
Ба, сидить там КОЛОБОК!
І пішли вони на пиво -
Обійнявшися щасливо.
Довго там вони гуляли,
Все бокали наповняли,
Заєць дума: закусить!
Поряд же обід сидить!
Захотів він його з’їсти,
(Тільки, щоб в тюрму не сісти...)
Рота лиш відкрити встиг,-
КОЛОБОК від нього плиг!
І шустренький КОЛОБОК
Поскакав аж за горбок,
Вовчик – братик біг проворно,
Бачить: щось знайомий горне.
Круглим котиться клубком,
Із чудовим він смаком.
Говорили про футбол,
Про отой забитий гол
І пішли на Мундіаль...
Тут на привеликий жаль,
Захотілось вовку їсти,
Не було йому де сісти,
Очі швидко заблищали,
В когось ребра затріщали.
Бачить наший КОЛОБОК:
Вовк йому вже не дружок!
Треба звідси знов тікать,
По горбах крутих скакать.
Покотився КОЛОБОК
Там, де БІРКИ, за ставок.
Косолапий там з барлоги,
Простягнув патлаті ноги.
Мислив, що судьба важка...
Тут згадав про пиріжка!
В роті наче вишні смак
І подумав:”О, це знак!
Посмакую КОЛОБКОМ
З вишнями та ще й медком''.
КОЛОБОК усе просік
І помчався: скік та скік!
Біг, котився, як пяниця
І наткнувся на ЛИСИЦЮ.
А вона його зустріла
Обняла та ще й пригріла!
Теренділа про байки,
Про свої сумні деньки,
І про дружбу, й про життя,
І проблему забуття -
От цим самим спокусила,
А потім ненароком з’їла.
Тож шановні колобки,
Не ведіться на байки,
На лисиць не спокушайтесь
І у людях розберайтесь.
Посміхніться, обійміть,
Потім – стрімголов біжіть!
Як вам казочка така
Про малого КОЛОБКА?
Хтось тут дещо зрозуміє,
І на світі жить зуміє.
Та як друзів обирати,
Треба ж цим не прогадати!

Добавлено (26.04.2008, 08:10)
---------------------------------------------
Теорема
Десь у Греції одній
Жив звичайний землемір,
Він все думав, виміряв,
Гіпотези висував.
Йому стало нецікаво -
Захотілось, мабуть, слави,
Взяв тоді пергаменту -
Заходився щось там терти.
Все писав, писав, писав -
І мене від вигадав -
Геть маленьку, непомітну.
Дуже милу і тендітну.
Він хотів мене вже стерти-
В мене ледь не стало серце:
’’Ти ж повівся як дитя,
Це ж прорив у майбуття!’’
Походив він біля столу,
Зачекав хвилинок сорок.
А в мені вже іскра світить-
Хоч мала, та буду жити.
Потім знову негаразд,
Відлучився він на час -
Я ж чекаю, і чекаю
Орфограми розставляю.
Повернувся наш мастак
Із задоволенням в очах,
Знову міряв, виміряв,
Додавав і віднімав.
Я ж тихенько посміхаюся
І сил швибко набираюся.
Поприходили брати
Допомогти йому тягти
Оцю думку до пуття –
Та це ж моє нове життя !
Вони все думали, гадали,
Та поштовху усе ж не дали
Він пергамент той погбурив
У бридну гидку баюру!
Залишилася одна я.
Самотність – подруга моя.
Я ж хочу жити,веселитися
І на цьому світі не згубитись.
Скажіть, чому буває так:
Не кожен думати мастак!
Та скільки буду я чекати,
І плакати й переживати ?
Скільки часу ще пройде,
Поки до нього дійде,
Що я не просто лист паперу,
Не вигадка і не химера!
А він усе це перекреслив,
Встигнувши щось там накреслить,
Коли ж, нарешті, схаменеться,
Мені одній лиш посміхнеться ?
Не станеться цього ніколи.
Все змішалось від болю,
Адреналіну весь час не бракує -
Ось так душа моя сумує!



Повідомлення відредагував Ystina - Субота, 26.04.2008, 07:09

Єдина й неповторна
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 46 | 12:46
Класний віршик про КОЛОБКА.

Добавлено (28.04.2008, 13:46)
---------------------------------------------
Ось віршик, тільки не судіть мене суворо, я тільки розвиваюсь.

Україна моя, Україна!
Ти моя найрідніша земля.
Ти народжуй моя Україна,
отаких патріотів як Я!


Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
ксюха
Профі
Повідомлень: 399
Репутація: 9
Нагороди: 2

Повідомлення # 47 | 19:06
слышали бы вы этот стих в его исполнении, сколько в этом голосе мужества, гордости biggrin по больше б нам таких патриотов))
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 48 | 01:35
ксюха, спасибі я дуже стараюсь.

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
Ystina
Гігант думки
Повідомлень: 1235
Репутація: 13
Нагороди: 7

Повідомлення # 49 | 18:27
а ось що я писала своїм любим учням wacko
Ми ще й досі не знайомі,
Зараз познайомимось -
Я - Люба Іванівна.
Будемо разом працювати,
Додавати, віднімати,
Закони різні відкривати.
Геометрія оця -
Чудова річ – це знаю я.
Тут і ознаки, й кути,
Градуси й трикутники,
І задачі, й теореми,
Побудови та ще й леми,
І старенький Піфагор
Заховався за бугор.
Алгебра - то не біда,
Казка це лише одна -
Одночлени, многочлени,
Тут нам і зустрінуться
А поскакають у рюкзак
Лиш рівняння та нерівності.
Досліди, лабораторні,
Знов задачі, знов контрольні,
Та не бійтеся ви так – це звичайна фізика.
І Ейнштейн, і Гей – Люссак
Сядуть з нами в один ряд,
Щоб відносність виявляти,
Й ізобару будувати.
КВНи та брейн – ринги
Завітають на годинку,
Участь ми усі візьмемо
Й перемогу здобудемо.
Ось таке наше завдання -
Науки точні вивчати
Та ще й бали набирати,
Тож давайте неодмінно
Жити в злагоді та мирі,
Один одного любити
І з бідою не дружити!


Повідомлення відредагував Ystina - Понеділок, 19.05.2008, 18:29

Єдина й неповторна
Boriska
Шановний
Повідомлень: 535
Репутація: 10
Нагороди: 3

Повідомлення # 50 | 20:34
Очень классно получилось

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
хай за душой нема ні гроша,
нікому з нас не зробиться кепсько -
бо в кожного з нас українська душа!!!
Форум Олександрівки Кіровоградської області » Технічний розділ » Архів форуму » Махонёмся стишком?
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:
Вверх
Кіровоград: новини та сайти Счетчик тИЦ и PR
© Інтернет-портал "Олександрівка.ІНФО". Олександрівка Кіровоградської області.
При використанні будь-якого матеріалу посилання на сайт обов'язкове
Адмінстрація не несе відповідальність за зміст статтей/новин а тим більше за комментарі до них.

Сайт створено в 2007 році. Всі права на сайт та матеріали що розміщуються на ньому належать українському народові.

Без ГМО.
Використовуються технології uCoz
» Обмін посиланнями
» Реклама на сайті
» Зворотній зв`язок

» Гостьова книга

Ми в соц. мережах: