У статті «Заводська прохідна зачинена», яка була надрукована в газеті «Вперед» №55(9283) від 12 липня 2008року, заступник голови Олександрівської РДА В.Щербань навів неправдиві цифри, безпідставно звинувативши заводчан в маніпулюванні різними показниками.
Автор статті стверджує, що скорочення площ цукристих в останні роки «...є і своя політика цукрозаводу в розрахунках з виробниками. Перш за все низька закупівельна ціна сировини...». В 2007 році цукровий завод повністю розрахувався з усіма бурякоздавачами згідно договорів купівлі-продажу за ціною від 190 до 230грн. за тонну сировини. Правління ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» в березні 2008 року для узгодження надало господарствам таблиці ( розрахунки), в яких визначалась ціна закупівлі цукрових буряків в залежності від ціни на цукор і газ.
Автор пише, «... що в 2007 році на умовах давальницької сировини завод працював за схемою: 45% – заводу, 55% – виробнику, тоді, як Капітанівський цукрозавод працює в цьому році за схемою:40% – заводу, 60% – виробнику. Не влаштовувала сільгоспвиробників і оплата транспортних послуг заводом».
Нагадуємо В.Щербаню, що в 2007 році Капітанівський цукровий завод взагалі не працював, і до речі, він поки що не має дозволу Міністерства аграрної політики на виробництво цукру в 2008 році та і до пуску заводу багато часу.
За давальницькою схемою: 45% – заводу, 55% – виробнику в 2007 році працювало багато заводів, а саме: ЗАТ «Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод) та інші. До речі, ці заводи і в 2008 році планують працювати за такоюж схемою.
Згідно договору купівлі -продажу цукровий завод 100 % витрат за транспортні послуги бере на себе, а на давальницьких умовах за схемою 45% – заводу, 55% – господарству, цукровий завод компенсував 45% витрат за транспортні послуги, а господарства району при давальницької схемі отримали за транспортні послуги компенсацію в розмірі 100%.
Протягом виробничого сезону в 2007 році, який тривав всього 55 діб, в залежності від ціни на ПММ, розцінки на перевезення цукрової сировини мінялися тричі в більшу сторону і були не менші ніж на інших заводах.
Звинувачено працівників заводу і бурякопункту в заниженні цукристості, завищенні фізичної забрудненості, маніпулюванні з жомом.
Згідно щодекадної інформації про виробництво цукру з буряків, яка наведена в інформаційному бюлетні «Вісник цукровиків України» №12(19) грудень 2007року:
1. Дигестія ( цукристість) буряків при прийманні від початку виробництва склала: по Україні – 15,02%; по ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» – 15,36%; по Олександрівському району – 15,44%.;
2. Забрудненість: по Україні – більше 12%; по ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» – біля 10%; по Олександрівському району – 11,61%.
Тобто по цих показниках наше підприємство має кращі результати ніж по Україні в цілому.
Що стосується жому, то на заводі вміст сухих речовин в жомові розраховується згідно затверджених методик, а відпускна ціна визначалась відповідно до попиту ринку, але вона була не більша ніж на інших заводах. Так, в 2007 році відпускна ціна 1 тонни жому складала: вересень — 30грн.; жовтень — 40-60грн.; листопад — 90грн. Середня відпускна ціна одної тонни жому в 2007 році склала 51,22 грн.
Що стосується фінансування господарств під час посівної. Автор стверджує, що «... завод абсолютно не фінансував посівну, хоча господарства, які сіяли цукровий буряк, заборгованості перед заводом не мали». Однак, необхідно сказати, що деякі господарства нашого району, які отримали в 2007 році фінансову допомогу, мали заборгованість перед заводом:
на 1 січня 2008 р. – 458,7 тис. грн.; на 1 квітня 2008 р. – 259,9 тис. грн.; на 12 липня 2008 р. -223,9 тис. грн. Крім того, за минулі роки господарства Олександрівського району мають борг перед заводом в сумі 3043,4 тис. грн., тому було прийнято рішення припинити фінансування.
Автор рахує, що «...із тисячі гектарів матимемо 40-45 тис. тонн цукрових буряків, що дало б можливість на третину забезпечити потреби заводу в сировині», тобто він рахує, що заводу достатньо переробити 120-135 тис. тонн цукрових буряків.
По цьому питанню та по інших правління ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» наводить наступні дані:
У 2007 році при заготовці 120 тис. тонн сировини та переробці більш 117тис. тонн собівартість однієї тонни білого цукру склала більш 3400грн., в той час , як оптова ціна на цукор коливалася від 2200 до 2800 грн. за 1 тонну. В результаті завод мав збитки більше 9 млн. грн. Навіть при таких показниках завод не мав і не має заборгованості ні перед господарствами, ні перед бюджетом.
Згідно Меморандуму про узгодження дій, який був підписаний 31 березня 2008 року між Кабінетом Міністрів та галузевими об’єднаннями агропромислового комплексу цукровиробники зобов’язані забезпечити реалізацію бурякового цукру власного виробництва згідно з ДСТУ 4623-2006 в період до 1 вересня 2008 року за оптово-відпускною ціною на рівні не вище 3200грн. за 1 тонну з урахуванням ПДВ. Тоді арифметика проста – збитки заводу за сезон переробки складуть більше 13 млн. грн.
Тому, шановні читачі, в зв’язку з постійним підняттям цін на газ, ПММ, матеріали для ремонту обладнання, недостатньою кількістю сировини, тяжким фінансовим становищем, незацікавленістю роботи підприємства з боку районної влади правління ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» та Наглядова рада Товариства прийняли рішення – виробничий сезон в 2008році не розпочинати. На підприємстві провести консервацію обладнання та працювати в режимі підтримки життєдіяльності підприємства до наступного виробничого сезону.
Перш ніж прийняти рішення не розпочинати у цьому році переробний сезон, правління ВАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» та Наглядова рада Товариства багато разів обговорювали це болюче питання.
Ми розуміємо і працівників підприємства, які на даний час залишились без роботи, і його ветеранів, які все життя присвятили заводу.
Ми розуміємо, що робота підприємства – це і сімейний бюджет, і бюджет району, і надійність та добробут сільгоспвиробників, а тому це рішення далося нам з великою тривогою та болем, але іншого виходу в даній ситуації не було.
Микола ОБІДІН,
голова правління ВАТ «2-й імені Петровського цукровий завод».
Від редакції: Чітко дотримуючись букви Закону, редакція подала заперечення-спростування заводчан за підписом голови правління М.І. Обідіна. Хоча, по суті, правління ВАТ „2-й імені Петровського цукровий завод” у своїй статті не заперечило головного — того, що завод у цьому році працювати не буде. А саме цей висновок найбільше цікавить жителів району. І всі пояснення-виправдання, навіть якщо вони й вагомі, тануть під вироком — завод працювати не буде. То що тут заперечити? Те, що закупівельні ціни на сировину завод у договорах з господарствами визначав в залежності від ціни на цукор і газ, тобто, щоб не залишитись собі в накладі, не працювати на збиток. А що ж тоді залишається господарствам? Вони сіють і буряки, і зернові культури, незалежно від цін на пально-мастильні матеріали, на ціну продукції. Якби господарства виходили з таких міркувань як заводчани, то вже давно б не сіяли ні буряки, ні хліб. Редакція дозволить собі прокоментувати і твердження, що Капітанівський цукровий завод не працював. А в статті „Заводська прохідна зачинена” і не сказано, що він працював у минулому році. А от на цей рік договори з господарствами саме нашого району уже уклав і чітко визначив схему розрахунків 40% — заводу, 60% — виробнику. Що ж стосується не фінансування заводом посівної, то господарства саме нашого району, які у цьому році посіяли буряки, заборгованості перед заводом не мали.
І вже аж ніяк в статті „Заводська прохідна зачинена” не вказано скільки тисяч тонн буряків повинен був би переробити цукровий завод. А те, що наш район міг би дати 40-45 тисяч тонн цукрової сировини, то це дійсно так. Бо погода в цьому році дуже сприятлива для вирощування цукрових буряків. Та й ціни на цукор уже піднялися.
Завод підрахував свої збитки, якби працював, — 13 млн. грн. Кожен ладен краще рахувати прибутки, але за таких умов уже не працювало б напевне жодне з сільгосппідприємств району. Хто б тоді годував державу? Та село живе, працює, знаходить вихід зі скрути, оре, сіє, збирає урожай, купує те ж саме дороге пальне і годує державу.
І на завершення: редакція спеціально зробила такий коментар з цієї болючої теми, аби завершити цю дискусію. Адже найболючіше в ній те, що завод працювати у цьому році не буде.
|
Бібліотека(70%)
Ксюшенька
Леонiд
grantand
Побєда
Ystina
Zabluda
ксюха
MC_Serega
Ruslan_pro
grus
