Володіння Червоно-Нерубаївського приписного мисливського господарства 23 тисячі гектарів – це ліси, байраки, поля та болота. Підпорядковане воно обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок, а розміщується на території Олександрівського району...
">

Головна Головна
Символіка Символіка
Історія Історія
img Музей
Карта району Карта району
Карта Олександрівки Карта Олександрівки
img Розклад руху поїздів
img Розклад руху автобусів
Школа №1  Школа №1
Школа №3  Школа №3
Бібліотека для дорослих Бібліотека для дорослих
Бібліотека для дітей Бібліотека для дітей
Дошка оголошень Дошка оголошень
Дошка пошани Дошка пошани
Статті  Статті
Олександрівська районна державна адміністрація  Олександірвська РДА
img Форуми
img Радіо (нове|beta)
img Фотоальбом
img Блоги
Різне [220]
Кіровоградщина [5]
Дошка пошани [7]
Харчування [2]
Інтернет [4]
Освіта [7]
Тварини [1]
Люди [6]
Події [3]
Екологія [1]
Суспільство [26]
Статистика [2]
liex [16]
Строительство [17]
Авто-мото [3]
Бизнес [2]
Розділ: Тварини

» БОРЬКА, ЧУНЬКА,ТОМКА, ГЕНКА ТА ІНШІ ЖИТЕЛІ ЛІСУ

Володіння Червоно-Нерубаївського приписного мисливського господарства 23 тисячі гектарів – це ліси, байраки, поля та болота. Підпорядковане воно обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок, а розміщується на території Олександрівського району.

Мисливське господарство на 16 січня нинішнього року налічувало 20 плямистих оленів, 201 косулю, 30 кабанів, 563 зайців-русаків, 45 білок, 33 ондатр, 23 лисиць, 52 куниць, 43 борсуків та багато інших звірів. Та вже зараз є тверда впевненість, що навесні кількість тваринного світу тут значно збільшиться.

Борька – улюбленець старшого єгеря Червоно-Нерубаївського мисливського господарства Олексія Вікторовича Дзюби, мисливців та всіх, хто з ним „знайомий”. Він з характером, але не агресивний. Борька - дикий кабан, який мешкає на подвірю мисливського будинку. Поряд з ним у вольєрі ще четверо його „соплемінників”. А по подвірї вільно гуляють також кабани. Їм вже другий рік. Перший – вони провели у вольєрі біля матері, а на другий їх випустили. Побродять тварини вдень лісом, поїдять жолудів, різних корінців, а на вечір повертаються сюди. Так їх поступово привчають жити на волі.

- Минулого року у нас жила свиня Чунька, - розповідає Олексій Вікторович. – Випустили її у ліс, довго не приходила, я навіть зрадів – прижилася на волі. Аж ні, пройшло з півроку повернулася і сама добровільно зайшла у вольєр. Думаю, що ж трапилося? Зясувалося, вона поросна і народжувати поросят Чунька повернулася до „рідного дому”. П’ять поросят тоді привела вона на світ. Коли вони підросли, повела їх в ліс.

Всім тваринам, що живуть тут, Олексій Вікторович та його дружина Галина
Володимирівна обов’язково дають імена.

- А як без цього?! Ми ж до них звикаємо і вони до нас, на одному ж подвірї господарюємо, - жартує Галина Володимирівна. А днями тваринний світ тут поповнився. Олексій Вікторович привіз з Азово-Сиваського заповідника (Херсонська область) п’ять ланей – два самці та три самки. Розповідають що років тридцять-сорок тому на Олександрівщину завозили вже ланей. Та на сьогодні, на жаль, не збереглося жодного екземпляра цього виду фауни не лише в нашому районі, а навіть на Кіровоградщині. Старший єгер вважає, що для ланей, як і для косуль, у нашому краї ідеальні умови для їх утримання, і планує
збільшити їх поголів’я у мисливському господарстві. До речі, одна тварина обійшлася більш ніж у 2 тисячі гривень.

Дбає Олексій Вікторович не лише про тих тварин, які мешкають поряд, а й
про тих, хто мешкає на території мисливського господарства. Взимку біотехнічні споруди не бувають пустими – постійно є там і сіль, і сіно, і зерновідходи. Про заготівлю кормів дбає старший єгер ще з літа. Якщо потрібно запасти 3 тонни сіна, то він заготовляє 5-7 тонн, як кажуть, з запасом. А раптом, як, приміром, минулого літа, буде засуха. На нинішню зиму закупив Олексій Вікторович і 4 тонни кукурудзи, потурбувався і про зерно відходи. Надійні його помічники у цій справі – мисливці з Бовтишки. Зокрема, Станіслав Іванович Німченко, Віктор Кіндратович Німченко та брат Іван Вікторович Дзюба. Велику допомогу господарству надає і фермер, також мисливець Віктор Миколайович Гусак. Ось терміново потрібно було збудувати вольєр для ланей, звернувся старший єгер до Віктора Миколайовича. Допоміг він і технікою, і робітників прислав. А треба, то й корми привезе.Словом, Гусак – не байдужа людина і про тваринний світ краю також дбає.

З осені провів Олексій Вікторович і профілактичні заходи серед лисиць. Він розкидав лісом спеціальний корм з вакциною проти сказу. А згодом разом з мисливцями провели відстрыл лисиць. Результати з санепідстанції надійшли втішними – жодного випадку захворювання на сказ не виявлено.

Мешкає подружжя Дзюбів у лісі, у мисливському будиночку. Доньки виросли, поїхали звідси, своє життя влаштовують у Росії. Ще років девять тому, коли був спалах „металевої лихоманки”, спритники викрали електропровід, що тягнувся сюди з Бовтушки. Відновити його ніхто не прагнув – за дорого. Тож виручає господарів вже стільки літ пересувна електростанція. Але користуються нею в основному ввечері і то лише декілька годин. Електростанція працює на 92-му або 95 бензині, а ціна на нього у ці дні „кусається”, тож довго дивитися телевізор чи читати не дозволяють собі.

Галина Володимирівна – жінка міська. З Олексієм Вікторовичем, колишнім
військовим, мешкали вони і на Півночі, і в центральній частині Росії. А коли чоловік пішов на пенсію, охоче згодилася переїхати з ним на його батьківщину – у Бовтушку.

- Чоловік – голка, дружина – нитка. Куди голка, туди і нитка, -
усміхається Галина Володимирівна. Тоді, сім років тому, Олексій Вікторович взяв під свою опіку мисливське господарство, з того часу мисливський будиночок став їх рідним домом. Чим живе зараз старший єгер? З нетерпінням чекає весни, коли тварини порадують приплодом. Та непокоїть його одна проблема – браконьєри. На жаль, нині немає надійної і суворої законодавчої бази у боротьбі з
браконьєрством, вважає Олексій Вікторович. Ось, приміром, затримає він у лісі браконьєра, складе відповідний протокол, направить в суд. А що далі? Відбудеться такий спритник штрафом від 34 до 340 гривень, а наступного разу знову за рушницю і в ліс. Це добре, коли не вдасться горе-мисливцю нічого вполювати, а коли все ж з його руки загине чи косуля, чи олень... Тоді біднішає лісова фауна, біднішає наша земля. Тільки, як довести це браконьєрам і переконати їх, що цього робити не варто?!
Знайшов в тексті помилку? Будь-ласка виділи її та натисни Ctrl+Enter
Категорія: Тварини | Додав: grantand (23.02.2008) | Автор: Галина Шевченко.
Переглядів: 2057 | Комменти: 2 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього комментів: 21 2 »
avatar
20:09, 24.02.2008 0 Спам
А интересно, хоть одного браконьера у нас в Александровке выявили?
1-1 2-2
Упс...здається ти не зареєстрований або забув війти під своїм логіном, а у нас комментувати та додавати інші матеріали можуть лише зареєстровані або залогінені юзери.

Якщо в тебе немає аккаунта на сайті, рекомендую авторизуватися за допомогою соц. мереж
Вверх
Кіровоград: новини та сайти Счетчик тИЦ и PR
© Інтернет-портал "Олександрівка.ІНФО". Олександрівка Кіровоградської області.
При використанні будь-якого матеріалу посилання на сайт обов'язкове
Адмінстрація не несе відповідальність за зміст статтей/новин а тим більше за комментарі до них.

Сайт створено в 2007 році. Всі права на сайт та матеріали що розміщуються на ньому належать українському народові.

Без ГМО.
Використовуються технології uCoz
» Обмін посиланнями
» Реклама на сайті
» Зворотній зв`язок

» Гостьова книга

Ми в соц. мережах: